Фізичні явища в прислів'ях і приказках

- Земля зігрілася – сій ярину.
- Лід тріщить – мороз довго буде.
- Уночі був іней – вдень сніг не випаде.
- Змінюють хмари колір – на дощ.
- Сніг глибокий – хліб високий.
Паремії відображають спосіб мислення народу, його матеріалістичні погляди на явища природи і виняткову спостережливість та допитливість. Паремійна творчість характеризується багатими асоціативними зв’язками, образністю та семантичним наповненням. Раціональне й художнє мислення відбилося в самій мові, в утворенні конкретних і абстрактних понять, а найбільше – в здатності надавати словам переносних значень.
Спробуємо відібрати із скарбниці народної мудрості, із величезної кількості прислів’їв і приказок саме ті, які становлять об’єкт фізики.
Вияв капілярних явищ.
- Розквасився, як чорнило на папері.
Внаслідок капілярності на поганому папері розпливається чорнило. Якісні сорти паперу просочені спеціальним розчином, який закриває капіляри.
- Стіни й на камені мокріють.
Цегла й камені мають мікроскопічні щілини й пори, по яких як по капілярах може просочуватися вода і зволожувати стіни. А щоб вода по стінах не піднімалася і не зволожувала будинку, на фундаменти кладуть просмолений папір і шар асфальту, які не змочуються водою і по капілярах яких вода підніматися не може.
Механічний рух.
З механічним рухом тіл ми маємо справу буквально на кожному кроці. Мчать по шосе автомобілі, пливуть по річці пароплави, рухається в річці вода. Вітер несе листя, падають краплі дощу. Усі тіла Всесвіту перебувають у безперервному русі – навіть ті, які на Землі нам здаються непорушними – дерева, будинки, гори.
- Спокійний, як двері.
- Тремтить, як осикове листя.
- Стоїть, як скеля непорушний.
- Без вітру і билинка не ворухнеться.
Рухається все: Земля з усіма предметами, що знаходяться на ній, рухаються інші планети (подібно до Землі – навколо своєї осі і навколо Сонця), рухаються штучні супутники Землі і Сонця, рухається і саме Сонце: обертається навколо своєї осі й переміщується в просторі разом з усією планетною системою. Рухаються зорі. Отже, всі тіла нашого Всесвіту рухаються, і про спокій можна говорити лише умовно (як писав поет: „Нам спокій тільки сниться...”).
- Багато води утекло з того часу.
- Нема ранку без вечора.
- День не стоїть.
- Годинник усе йде і все на місці стоїть.
- Годинник для краси, а час – по сонцю.
- Що нині утече, то завтра не зловиш.
250 років до н. е. Архімед встановив, що всяке тіло в міру занурення в рідину виштовхується з неї із силою, яка дорівнює вазі витісненої ним рідини. Коли вага витісненої рідини стає рівною вазі тіла, воно починає плавати. Цей закон можемо спостерігати і в українських давніх прислів’ях і приказках.
- Такий гладкий, що і в воді не тоне.
- Ціле яблуко у воді не потоне.
- Колос повний до землі гнеться, а пустий догори стирчить.
- Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
- Повний шар із води випірне.
Температура характеризує швидкість руху атомів і молекул тіла, інтенсивність їх теплового руху. Нам стає зрозумілою відмінність між гарячими і холодними тілами. Молекули гарячих тіл рухаються швидше, ніж холодних. При дотику гарячих і холодних тіл їх температура вирівнюється до якоїсь середньої, спільної для обох тіл. Із молекулярного погляду це означає, що відбувається обмін швидкостями між молекулами гарячих і холодних тіл. Такий обмін може відбуватися лише завдяки тим незліченним зіткненням, яких весь час зазнають молекули речовини. Коли всі молекули набувають приблизно однакової швидкості, ми говоримо, що у тіл встановлюється одна й та ж сама температура.
- Тепле слово й мертвого підніме.
- Теплий погляд і лід розтопить.
- Від теплоти і мертвий встане.
- Гаряче серце й кригу розтопить.'
Твердість тіл.
- Сталь гартується в огні, а людина – у труді.
- Такий, як гартована сталь.
Сталь у незагартованому або, як кажуть, в сирому стані має невисоку твердість і добре обробляється всіма металорізальними інструментами. Але досить сталь нагріти до певної температури і потім швидко охолодити, як вона стає дуже твердою і вже нею можна різати інші метали.
- Твердий, як булатний клинок.
- Обличчя темне, як булат.
- Б’є рукою, як клинком булатним.
Булат – високоякісна сталь. Вищі сорти булату мають дуже темний колір, нижчі – світлий. Під косими променями високоякісний булат має червонувато-золотистий блиск. Булатні клинки – тверді й пружні. Ними можна було з одного маху розрубати стальну кольчугу – і ніяких зазубрин на клинку не залишалося.
- Зуби, як алмазні жорна.
- Твердий, як алмаз.
Алмаз – дуже твердий. За час обробки твердої і нетвердої сталі навіть найкращі різці тупляться через кілька годин. Алмазний різець працює 12 тисяч годин, даючи ідеальну поверхню. Алмаз – найбільша твердість. А от скло - навпаки – дуже крихке.
- Розсипався, як скло.
- Крихкий, як із скла зроблений.
- Взимку перший лід - як скло, а при морозі – як алмаз.
В наш час поняття енергії є основним поняттям фізики. Поняття енергії нерозривно зв’язане з поняттям про перетворення її з однієї форми в іншу (при повному збереженні величини енергії). Іноді порівнюють перетворення енергії з обміном грошей: гривен – на долари чи євро; інша монета – інша назва, але основне – купівельна спроможність – залишається. Так і енергія, зазнаючи перетворень, залишається все ж енергією.
- Де вогонь, там і дим.
- Більше землю удобряй – будеш мати урожай.
- Земля дає все і забирає все.
- Дощ і сніг на небі не зогниють, але на землю прийдуть.
- Мороз кріпне – лід товстіє.
- Не буде нас, то будуть інші після нас.
- Попороби до поту, то й поїси в охоту.
- Звідки прийшло, туди й пішло.
У повсякденному житті людина на кожному кроці стикається з тепловими процесами: плавить руду в доменних печах чи варить на вогні плити каву, борщ, зігріває в морозний день руки енергійним їх потиранням чи запускає космічні ракети. Вогонь з давніх пір вважається союзником людини в її боротьбі за існування. Він її зігрівав, освітлював темні печери, давав гарячу їжу, захищав від нападу диких звірів. Вогонь дав людині джерело тепла, яке не залежало від стану погоди. Тому й не дивно, що вже з сивої давнини ми зустрічаємося зі спробами пояснити природу теплоти.
- І лід дасть іскру, як дуже потерти.
- Не підливай масла у вогонь.
- Воскова вдача – як до тепла, так і тане.
- І залізо в огні поплавиться.
- Багато цвяхів заб’єш – і молоток нагріється.
- Від жару і вода кипить.
Одним із найважливіших факторів, що впливають на клімат нашої планети, є енергія Сонця. Внаслідок сонячного нагрівання відбувається випаровування води, а отже, утворюються хмари, випадають опади. Усі ці явища супроводжуються величезними затратами енергії. Наприклад, потужність процесів, що підтримують звичайну купчасту хмару, становить кілька мільйонів кіловат. Сонячна енергія значно впливає і на циркуляцію повітряних мас в атмосфері.
- Узимку сонце так сміється, що вікна плачуть.
- Без хмари дощ не приходить.
- З великої хмари – малий дощ.
- Літні тумани – на ясну погоду.
Взагалі фізичні явища вивчаються в процесі спостережень і дослідів. Під спостереженнями ми розуміємо вивчення явища в природній обстановці так, як воно відбувається в природі.
- Притягує, як магніт.
- Правда, як олія, скрізь наверх спливає.
- Яблуко від яблуні недалеко падає.
- Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться.
- Як сіно косять, то дощів не просять.
- Не в кожній воді мило розпуститься.
- Сонце низько, вечір близько.
- Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
- Добре грунт угноїш – урожай потроїш.
Фізик В.В.Шулейкін зазначав: „Серед усіх речовин, які вивчаються фізиками і фізико-хіміками, вода в багатьох відношеннях є найскладнішою”. Ось як це явище відображено в прислів’ях і приказках:
- Час, як вода, все йде вперед.
- Тиха вода греблю рве.
- З глибокої криниці студена вода.
- Вогонь з водою в одній хаті не живуть.
Коли фізичне тіло рухається, то за певний час воно проходить деяку відстань. Для різних рухомих тіл цей шлях може бути різним. Для порівняння руху різних тіл у фізиці використовують таку характеристику руху, як швидкість.
- Мчить, як поїзд.
- Летить, як ракета.
- Мчить, як реактивний літак.
- Летить, як стріла.
- Повзе, як равлик (Повзе, як черепаха)
- Швидкий, як комета (Швидкий, як вітер).
- Швидкий, як блискавка.
Можна говорити про швидкість руху, про траєкторію і про силу, використав такі прислів’я і приказки:
- З гори не треба пхати, само піде.
- Легше з гори, як під гору.
- Хто кидає каменем до неба, той дістане ним по голові.
- Куди дерево підрубане, туди воно й падає.
Сила опору.
- Проти води важко плисти.
- Лобом двері не проб’єш.
- Вій за вітром, а не проти.
Народні прислів’я і приказки – то спостереження народу. Вони дають великий матеріал для майбутніх поколінь, а ще проникають у мову науки й збагачують її.
Комментариев нет:
Отправить комментарий